малувато

МАЛУВА́ТО, присл. Трохи мало; недостатньо.

Працювати малувато;

// у знач. присудк. сл.

[Юрко (зійшов з човна):] Спасибі, що перевезли. Ось вам і плата за перевоз. (Дає гроші), [1-й гребець:] Два семигривеники, чи не малувато? (Кроп., III, 1959, 92);

За кілька днів вітри вивіяли вологу, якої із зими було малувато (Тют., Вир, 1964, 73);

Розумний, здібний з нього хлопець. От тільки витримки завжди було малувато (Шовк., Людина.., 1962, 339).

Значення в інших словниках

1. малувато — малува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. малувато — див. мало  Словник синонімів Вусика
3. малувато — присл. Трохи мало; недостатньо. Працювати малувато. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. малувато — МАЛУВА́ТО, присл. Трохи мало; недостатньо. Працювати малувато; // у знач. пред. [Юрко (зійшов з човна):] Спасибі, що перевезли. Ось вам і плата за перевоз. (Дає гроші), [1-й гребець:] Два семигривеники, чи не малувато? (М.  Словник української мови у 20 томах
5. малувато — Малува́то, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)