мандрика
МАНДРИ́КА, и, ж. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника.
Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків (Кв.-Осн., II, 1956, 195);
— Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Донч.,VІ, 1957, 31);
З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Укр. страви, 1957, 300).
Словник української мови (СУМ-11)