маневреність
МАНЕ́ВРЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до мане́врений 2.
Своєю бойовою могутністю, маневреністю й здатністю до самостійних дій вони [бронетанкові війська] тепер значно перевершують частини та з’єднання періоду Великої Вітчизняної війни (Рад. Укр., 8.IX 1957, 1);
Автомобіль має досить велику швидкість і відрізняється від пароплавів та поїздів більшою маневреністю й меншою прив’язаністю до тієї чи іншої дороги (Автомоб., 1957, 3).
Словник української мови (СУМ-11)