Словник української мови в 11 томах

манкірувати

МАНКІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., чим, книжн., рідко. Те саме, що легкова́жити 1; нехтувати.

Манкірувати заняттями.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. манкірувати — манкірува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. манкірувати — -ую, -уєш, недок. і док., чим. Легковажно, зневажливо ставитися до виконання своїх обов'язків, іноді перебільшувати значення власної персони. Манкірувати заняттями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манкірувати — Уникати, уникнути, ухилятися, ухилитися, ухильнутися, нехтувати, занехтовувати, занехтувати, знехтовувати, знехтувати, познехтовувати, занехаювати, занехаїти, позанехаювати, занедбувати, занедбати, позанедбувати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. манкірувати — манкі́рувати (франц. manquer) легковажно, зневажливо ставитися до виконання своїх обов’язків, іноді перебільшувати значення власної персони.  Словник іншомовних слів Мельничука