мануфактурний
МАНУФАКТУ́РНИЙ, а, е.
1. Який грунтується на мануфактурі (у 1 знач.).
Політична економія, яка стає справжньою наукою лише в мануфактурний період, розглядає суспільний поділ праці лише з точки зору мануфактурного поділу праці.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 367);
Розвиток мануфактурного виробництва за Петра [І] зробив великі успіхи (Іст. СРСР, II, 1957, 24).
2. Який торгує мануфактурою (у 3 знач.).
Напроти.. вже стояв і не зводив з Ясочки живих, як жучки, очей видавець його поезій, хазяїн мануфактурного магазину Федір Сопкін (Вас., І, 1959, 346);
Від дверей мануфактурної крамниці до центру площі стелилися вузькі різноколірні стежки (Смолич, II, 1958, 41).
Словник української мови (СУМ-11)