Словник української мови в 11 томах

маорі

МАО́РІ, невідм., мн. Корінне населення Нової Зеландії.

Маорі поробили перед своїми будиночками різної форми ями, де фонтанує або набирається тепла вода (Знання.., 2, 1968, 17).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. маорі — ма́орі 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота представник або представниця народності ма́орі 2 іменник жіночого роду мова  Орфографічний словник української мови
  2. маорі — невідм., мн. Корінне населення Нової Зеландії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маорі — МА́ОРІ, невідм. 1. ч., ж. і мн. Корінне населення Нової Зеландії. Маорі поробили перед своїми будиночками різної форми ями, де фонтанує або набирається тепла вода (з наук.-попул. літ.). 2. ж. Мова цього населення. Маорі – найпівденніша з полінезійських мов (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. маорі — Корінне населення Нової Зеландії, полінезійського походження; бл. 111 тис.; відомі оригінальною дерев'яною різьбою, широко розповсюдженим татуюванням; після підкорення англійцями (поч. XIX ст.) почали переймати європ. культуру; мова маорі.  Універсальний словник-енциклопедія