Словник української мови в 11 томах

марема

МАРЕ́МА, и, ж. В Італії — низинне заболочене морське узбережжя від гирла р. Арно до Неаполітанської затоки.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. марема — маре́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. марема — -и, ж. В Італії – низинне заболочене морське узбережжя від гирла р. Арно до Неаполітанської затоки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марема — МАРЕ́МА, и, ж. 1. В Італії – низинне заболочене морське узбережжя від гирла р. Арно до Неаполітанської затоки. На осушених ділянках мареми висівають трави, вирощують рис, займаються пасовищним тваринництвом (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. марема — маре́ма (італ. maremma, від mare – море) смуга низовинних, часто заболочених ділянок на західному узбережжі Апеннінського півострова.  Словник іншомовних слів Мельничука