Словник української мови в 11 томах

маруна

МАРУ́НА, и, ж. (Pyrethrum Scop.). Трав’яниста лугова рослина родини складноцвітих, квітками схожа на ромашку.

Всю валізу ту Вкраїни зіллям ніжним Набив — васильками, маруною та пижмом (Рильський, Поеми, 1957, 237);

З трав’янистих рослин у заростях кущів [у Стрілецькому степу] найбільш характерними є такі види: маруна щиткова.., солонечник російський (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 54).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. маруна — мару́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. маруна — -и, ж. Трав'яниста лугова рослина родини складноцвітих, квітками схожа на ромашку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маруна — МАРУ́НА, и, ж. Трав'яниста лугова рослина родини складноцвітих, квітками схожа на ромашку. Спомини поперед очі снують... Бачить гарячу днину під Купалове свято. Чебрець, ласкавець і бедринець буяє, пахне зелена рута, волошки і маруна (Б.  Словник української мови у 20 томах
  4. маруна — Маруна, -ни ж. раст. Маточная трава. Matricaria, Pyrethrum parthenium. Вх. Пч. І. 12. А маруна посходила та пополовіла. Гол. І. 290.  Словник української мови Грінченка