Словник української мови в 11 томах

мар’яж

МАР’Я́Ж, у, ч. У картярській грі — король і дама однієї масті в одного гравця.

— Оце вам, юначе, наука, — сказав літній картяр у жилетці. — Мар’яж — не завжди взятка (Головко, І, 1957, 437);

// Старовинна картярська гра, умовою виграшу якої є наявність в одного гравця короля та дами однієї масті.

Сопліца з Робаком в мар’яжа саме грали. Суддя, що вдарити козиркою хотів, Піднявши карту, враз немов закаменів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 82).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мар’яж — мар’я́ж (франц. mariage, букв. – одруження) 1. заст. Весілля, шлюб. 2. У картярських іграх – король з дамою однієї масті у одного гравця. 3. Стикування ступенів і основних вузлів ракети.  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. мар’яж — Мар’я́ж, -жу, -жеві; -я́жі, -жів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)