маслина
МАСЛИ́НА, и, ж.
1. Вічнозелене південне дерево з дрібними запашними квітками та їстівними плодами; олива (у 1 знач.).
[На Капрі] цілі ліси маслин (Коцюб., III, 1956, 332);
Подихає з балкона свіже повітря, і стає чути, як поблизу десь зацвіли дикі маслини (Вас., І, 1959, 337);
Маслина росте в таких місцевостях, де взимку низькі температури короткочасні й рідко опускаються нижче — 12 — 16³ (Колг. енц., II, 1956, 566).
2. Кісточковий овальний плід цього дерева, з якого добувають олію; використовується також як приправа; оливка (у 1 знач.).
Везли [вояки] з собою лагомини, Оливу, мило, риж, маслини (Котл., І, 1952, 195);
Огей.. випиває одразу дві чарки і дивиться на Ореста, що уминав лиснюче рожеве м’ясо сьомги, маслини, червоні шматки консервів (Досв., Вибр., 1959, 274);
*У порівн. І кого тільки тут не було:.. гладкі вірмени з чорними блискучими, як маслини, очима і жебраки в барвистому лахмітті (Тулуб, Людолови, І, 1957, 167).
Словник української мови (СУМ-11)