мастильниця

МАСТИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

1. Жін. до масти́льник.

Напередодні виборів засідав цеховий комітет. Серед знайомих товаришів побачив я станційну мастильницю Галину Павлову (Роб. газ., 14.III 1965, 1).

2. Посудина для мастила зі спеціальним пристосуванням для змащування деталей машин і т. ін.

Хлопчисько то носив воду у бочку, то кочегарові допомагав чистити труби, а потім узяв у руки й мастильницю (Чорн., Визвол. земля, 1959, 36);

Я мастильницю свою.. Щогодини заряджаю. Коли поїзд виряджаю, Всі підшипники мащу (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 65).

3. Те саме, що ма́зальниця.

Значення в інших словниках

1. мастильниця — масти́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мастильниця — -і. 1》 Жін. до мастильник. 2》 Посудина для мастила зі спеціальним пристосуванням для змащування деталей машин і т. ін. 3》 Те саме, що мазальниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мастильниця — МАСТИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до масти́льник. Працювати мастильницею на заводі. 2. Посудина для мастила зі спеціальним пристосуванням для змащування деталей машин і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. мастильниця — МАСТИ́ЛЬНИЦЯ (посудина для мастила із пристосуванням для змащування деталей машини тощо), МАСЛЯ́НКА. Я мастильницю свою, Наче зброю у бою, Щогодини заряджаю. Коли поїзд виряджаю, Всі підшипники мащу (П. Воронько); — Єгоре!...  Словник синонімів української мови