матеріаліст
МАТЕРІАЛІ́СТ, а, ч.
1. Послідовник, прибічник матеріалістичної філософії.
Як дослідник природи, він [І. Мічурін] був матеріалістом-діалектиком (Довж., І, 1958, 453);
Переконаний матеріаліст, видатний діалектик Бєлінський розглядав всі явища навколишнього світу в безперервному русі, взаємодії й у взаємозв’язку (Ком. Укр., 6, 1961, 71).
2. Людина, що вузько практично, раціоналістично ставиться до дійсності, заперечує ідеальне, високе;
// розм. Той, хто на перше місце ставить особисту вигоду.
[Печариця:] А на лихої години я буду це робити [вчити дітей]? Що мені з того за користь? .. [Галя:] О, який же ви матеріаліст! (Мирний, V, 1955, 146);
В бесіді вони [ліберали] часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова, — а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби (Фр., XVI, 1955, 29)
Словник української мови (СУМ-11)