матовість
МА́ТОВІСТЬ, вості, ж. Якість за знач. ма́товий¹.
Матовість білка поступалася для яскравого райдужного кругляка зіниці (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 182);
— Це біле убрання не цілком біле і нагадує якусь матовість, саме таку, як її цера [колір обличчя] (Коб., III, 1956, 387);
У тембрі з’явилась якась матовість з невеликою хрипкістю (Збірник про Кроп., 1955, 262).
Словник української мови (СУМ-11)