матрац
МАТРА́Ц, а, ч. М’яка товста підстилка для лежання.
По один бік кімнатки стояло просте ліжко, по другий бік стояв тапчан з матрацом (Н.-Лев., IV, 1956, 280);
Завалені стіни фасадів творили грубий шар спресованих балок, матраців, ..залізних ліжок (Коцюб., II, 1955, 402);
Від причілка й задньої стіни його [підвищення] вкривали матраци й килими, щоб спати і сидіти на ньому (Тулуб, Людолови, І, 1957, 291);
// Частина ліжка або дивана з дерев’яним каркасом і пружинами всередині, яку можна знімати.
Пружиновий матрац.
Словник української мови (СУМ-11)