машинобудівний
МАШИНОБУДІВНИ́Й, а́, е́. Який займається виробництвом машин.
Дальший технічний прогрес в усіх галузях народного господарства величезною мірою зв’язаний з роботою машинобудівної промисловості (Наука.., 1, 1960, 5);
Працював [Федір Іванович] на машинобудівному заводі, там же, де й до заслання, і на тій же роботі — слюсарем в інструментальному цеху (Головко, II, 1957, 441);
// За допомогою якого здійснюється виробництво машин.
Машинобудівне устаткування;
// З якого виробляють машини.
Машинобудівна сталь.
Словник української мови (СУМ-11)