Словник української мови в 11 томах

маюскули

МАЮ́СКУЛИ, ів, мн. (одн. маю́скул, а, ч.), спец.

1. Великі літери, переважно в текстах стародавньої писемності; протилежне мінускули.

2. тільки одн. Письмо, шрифт, що складаються з таких літер.

Візантійський маюскул.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. маюскули — -ів, мн. (одн. маюскул, -а, ч.), спец. 1》 Великі літери, перев. в текстах стародавньої писемності; прот. мінускули. 2》 тільки одн. Письмо, шрифт, що складаються з таких літер. Візантійський маюскул.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. маюскули — МАЮ́СКУЛИ, ів, мн. (одн. маю́скул, а, ч.), спец. 1. Великі літери, переважно в текстах стародавньої писемності; протилежне мінускули. 2. тільки одн. Письмо, шрифт, що складаються з таких літер. Візантійський маюскул.  Словник української мови у 20 томах
  3. маюскули — маю́скули (від лат. majusculus – дещо більший) прописні літери стародавніх латинської та грецької писемностей. Протилежне – мінускули.  Словник іншомовних слів Мельничука