Словник української мови в 11 томах

маючий

МАЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що замо́жний.

— Я, бідний, невчений пастух, та обстав сильно за громадою. А що би то було, якби я був учений та й маючий господар? (Март., Тв., 1954, 180).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. маючий — Ма́ючий: — багатий [10] маючий ( = заможний) [MО,IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. маючий — див. багатий  Словник синонімів Вусика
  3. маючий — -а, -е, заст. Те саме, що заможний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маючий — МАЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що замо́жний. – Я, бідний, невчений пастух, та обстав сильно за громадою. А що би то було, якби я був учений та й маючий господар? (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
  5. маючий — Маю́чий, -ча, -че; -чі, -чих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. маючий — Маючий, -а, -е Состоятельный, зажиточный. Камен. у.  Словник української мови Грінченка