мегера
МЕГЕ́РА, и, ж.
1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох богинь помсти.
2. перен., зневажл. Зла, сварлива жінка.
— А як знайдемо філоксеру, то ті мегери й очі з лоба повидирають нам (Коцюб., І, 1955, 196);
— А цю твою стару мегеру, оцю Сусанну Петрівну.. треба було б добре провчити, щоб не вела провокаційних розмов (Собко, Нам спокій.., 1959, 45).
Словник української мови (СУМ-11)