менінгіт

МЕНІНГІ́Т, у, ч. Запалення оболонок мозку.

Звичайно, молода лікарка могла не визначити менінгіт (Коп., Земля.., 1957, 102).

Значення в інших словниках

1. менінгіт — менінгі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. менінгіт — -у, ч., мед. Запалення оболонок головного та спинного мозку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. менінгіт — (мед.) мізкозапал  Словник чужослів Павло Штепа
4. менінгіт — МЕНІНГІ́Т, у, ч. Запалення оболонок мозку. Звичайно, молода лікарка могла не визначити менінгіт (О. Копиленко). △ (1) Цереброспіна́льний менінгі́т – запалення оболонок головного й спинного мозку.  Словник української мови у 20 томах
5. менінгіт — менінгіт: ◊ менінгіт на голову несподівано великий клопіт, переживання (м, ср, ст) ◊ менінгіт передава́в привіт ірон. про людину, яка взимку ходить без головного убору (ср)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. менінгіт — менінгі́т [від грец. μήνινξ (μήνιγγος) – мозкова оболонка] запалення мозкових оболонок головного й спинного мозку людини й тварин. Спричинюють бактерії (менінгокок, стафілокок) та фільтрівний вірус.  Словник іншомовних слів Мельничука