мерзлякуватий
МЕРЗЛЯКУВА́ТИЙ, а, е. Дуже чутливий до холоду, морозу.
Голова завкому Заяць, мерзлякуватий, маленький, наче недорослий, не дивлячись, знімав з дротини ключі і під оплески оддавав їх новосельцям (Перв., Материн.. хліб, 1960, 160);
// у знач. ім. мерзлякува́тий, того, ч.; мерзлякува́та, тої, ж. Дуже чутлива до холоду, морозу людина.
Мерзлякуватому й на печі холодно (Укр.. присл.., 1955, 281);
// Власт. людині, що боїться холоду, морозу.
Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 172);
На обличчі його розлився якийсь мерзлякуватий синій відтінок (Вол., Озеро.., 1959, 94).
Словник української мови (СУМ-11)