Словник української мови в 11 томах

мертвецька

МЕРТВЕ́ЦЬКА, кої, ж., розм. Приміщення для покійників (при лікарні, госпіталі тощо).

Тут в анатомці університетській, В її пустій, неприбраній мертвецькій, На голому, холодному столі Лежить товариш з кулею в чолі (Бажан, І, 1954, 182).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мертвецька — мертве́цька іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. мертвецька — -кої, ж., розм. Приміщення для покійників (при лікарні, госпіталі тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мертвецька — МЕРТВЕ́ЦЬКА, кої, ж., розм. Приміщення для покійників (при лікарні, госпіталі тощо). Тут в анатомці університетській, В її пустій, неприбраній мертвецькій, На голому, холодному столі Лежить товариш з кулею в чолі (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах
  4. мертвецька — МОРГ (приміщення для трупів), ПОКІ́ЙНИЦЬКА, ТРУПА́РНЯ, МЕРТВЕ́ЦЬКА розм. Мені було дев'ятнадцять років і я був начальником моргу (Ю. Смолич); В лікарні діда пізнали, роздягли і віднесли до трупарні, сповістили Анну (І.  Словник синонімів української мови