метальник
МЕТА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Той, хто займається метанням чого-небудь.
Кольорова афіша сповіщала, що сьогодні виступає відомий метальник ножів Ван Ві-ян (Донч., VI, 1957, 411).
2. Спортсмен, який тренується у метанні диска, списа, гранати і т. ін.
Легкоатлет Євген Буланчик в юнацтві захоплювався акробатикою, метальник молота Олександр Канакі — боротьбою (В ім’я Вітч., 1954, 11).
Словник української мови (СУМ-11)