метикуватість
МЕТИКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. метикува́тий.
Кожен намагався згадати чи вигадати.. якийсь аналогічний випадок, що малював би проникливість, метикуватість, дійшлість та нахабство газетного кореспондента (Смолич, І, 1958, 328).
Словник української мови (СУМ-11)