меткість
МЕ́ТКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. метки́й.
Балута — рахівник — з юнацькою меткістю плигнув у напівтемний куток млина і там розтанув у темряві (Кир., Вибр., 1960, 292);
З незнайомою меткістю Сомова відповідала (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, II, 1952, 92).
Словник української мови (СУМ-11)