метроном
МЕТРОНО́М, а, ч. Механічний прилад з маятником для відраховування на слух рівних невеликих проміжків часу; застосовується при точних вимірюваннях, а також при визначенні швидкості і рівності ритму, темпу під час виконання музичних творів або фізичних вправ.
У кімнаті почулося методичне цокання метронома: тук-тук-тук-тук-тук-тук (Хижняк, Невгамовна, 1961, 199);
*У порівн. Чий пульс може зараз бути спокійний, як в метрономі? (Бажан, Роки, 1957, 194).
Словник української мови (СУМ-11)