метрополітенівець

МЕТРОПОЛІТЕ́НІВЕЦЬ, вця, ч. Працівник метрополітену.

Вперше в практиці роботи радянських метрополітенів кияни запровадили диспетчерську централізацію, що забезпечило високий клас роботи метрополітенівців (Рад. Укр., 7.XI 1961, 4).

Значення в інших словниках

1. метрополітенівець — метрополіте́нівець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. метрополітенівець — -вця, ч. Працівник метрополітену.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. метрополітенівець — МЕТРОПОЛІТЕ́НІВЕЦЬ, вця, ч. Працівник метрополітену. Вперше в практиці роботи метрополітенів кияни запровадили диспетчерську централізацію, що забезпечило високий клас роботи метрополітенівців (з газ.).  Словник української мови у 20 томах