механізація

МЕХАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Оснащення виробництва машинами та механізмами; повна або часткова заміна засобів ручної праці машинами та механізмами.

Одним з найважливіших засобів технічного прогресу, без якого неможливі високі темпи дальшого зростання продуктивності праці, є комплексна механізація і автоматизація (Ком. Укр., 9, 1964, 49);

Всебічний розвиток артільного господарства вимагає механізації всіх трудомістких процесів в колгоспному виробництві (Рад. Укр., 22.IX 1950, 3).

Значення в інших словниках

1. механізація — механіза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. механізація — [меихан'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. механізація — -ї, ж. Оснащення виробництва машинами та механізмами; повна або часткова заміна засобів ручної праці машинами та механізмами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. механізація — МЕХАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Оснащення виробництва машинами та механізмами; повна або часткова заміна засобів ручної праці машинами та механізмами.  Словник української мови у 20 томах
5. механізація — механіза́ція (від грец. μηχανή – знаряддя, пристрій) один з основних напрямів науково-технічного прогресу, який полягає в широкому впровадженні машин у народне господарство й заміні ручної праці машинною.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. механізація — Механіза́ція, -ції, -цією; -ції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. механізація — рос. механизация 1. Один із основних напрямів вдосконалення ручної праці, розвитку науково-технічного прогресу, який полягає в широкому впровадженні у господарство сучасної техніки і технології.  Eкономічна енциклопедія