меццо-сопрано

МЕ́ЦЦО-СОПРА́НО, невідм.

1. с. Жіночий голос, середній за регістром.

До конкурсів з класичного співу будуть допущені чоловічі голоси (тенор, баритон, бас) і жіночі (сопрано, меццо-сопрано, контральто) (Мист., 1, 1959, 45);

У Стояна — тенор, а Марія Костянтинівна підбадьорилася й своїм меццо-сопрано, як оксамитом, стеле (Збірник про Кроп., 1955, 345).

2. ж. Про співачку з таким голосом.

Відома меццо-сопрано.

Значення в інших словниках

1. меццо-сопрано — ме́ццо-сопра́но (італ. mezzosoprano, букв. – напівверхній) жіночий голос, середній між сопрано й контральто.  Словник іншомовних слів Мельничука
2. меццо-сопрано — Ме́ццо-сопра́но, ме́ццо-сопра́на  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)