мисколиз
МИСКОЛИ́З, а, ч., зневажл. Те саме, що блюдоли́з.
А мисколизи не знають, як славити, Те вихваляють і се (Граб., І, 1959, 606);
— Не діжде панський мисколиз, щоб ми догоджали йому (Горд., Заробітчани, 1949, 97).
Словник української мови (СУМ-11)