митецький

МИТЕ́ЦЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до митця, митців (у 1 знач.).

— У мене в Петербурзі є один знайомий музика. Я до нього одішлю.. І вашу п’єсу надрукують, безпремінно надрукують… Багато знайдеться рук узятися за таке митецьке діло… (Мирний, III, 1954, 204).

2. Власт. митцеві (у 2 знач.); майстерний (у 1 знач.).

О треба бути смілим, Щоб попишатися таким митецьким стрілом! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 144).

Значення в інших словниках

1. митецький — мите́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. митецький — -а, -е. 1》 Стос. до митця, митців (у 1 знач.). 2》 Власт. митцеві (у 2 знач.); майстерний (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. митецький — МИТЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до митця, митців (у 1 знач.). – У мене в Петербурзі є один знайомий музика. Я до нього одішлю .. І вашу п'єсу надрукують, безпремінно надрукують... Багато знайдеться рук узятися за таке митецьке діло... (Панас Мирний). 2. Власт.  Словник української мови у 20 томах
4. митецький — МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал.  Словник синонімів української мови