митрополичий

МИТРОПОЛИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до митрополи́т.

Проти самого митрополичого крісла висів великий, на цілий зріст, портрет Петра Могили (Н.-Лев., І, 1956, 363);

Центральне положення у місті, поряд з княжим двором, займав митрополичий або єпископський двір, який звичайно знаходився там же, у дитинці або при кафедральному соборі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 479);

Митрополичий хор співав гарно, але, щоб відігнати сумні думки, Олександр глянув на наймолодшу сестру, яка стояла неподалік (Кочура, Зол. грамота, 1960, 330).

Значення в інших словниках

1. митрополичий — митрополи́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. митрополичий — -а, -е. Прикм. до митрополит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. митрополичий — МИТРОПОЛИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до митрополи́т. Проти самого митрополичого крісла висів великий, на цілий зріст, портрет Петра Могили (І.  Словник української мови у 20 томах