мишастий
МИША́СТИЙ, а, е.
1. Кольором схожий на мишу (переважно про масть тварин); сірий.
Мишасті коні зовсім побіліли, обліплені снігом (Коцюб., І, 1955, 80);
Незабаром над кручею показався Микита, тримаючи за повід мишастого коня (Юхвід, Оля, 1959, 15);
Надвечір підійшли броньовики, мишасті, пофарбовані в колір бляклого степу (Гончар, II, 1959, 286);
// у знач. ім. миша́стий, того, ч. Сірий кінь.
Щоранку Яша спиняє мишастих коло ключової кринички (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 210).
2. рідко. Схожий чим-небудь на мишу; який нагадує чимось мишу.
Пацюк собі худощавий [худорлявий], низький, мишастий — справжній пацюк, такий і прудкий (Мирний, II, 1954, 158);
Левко гидливо сплюнув. У! Коли б можна було, з якою насолодою він вистрілив би у це мишасте лице (Цюпа, Назустріч.., 1958, 347).
Словник української мови (СУМ-11)