Словник української мови в 11 томах

миючий

МИ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ми́ти 1;

// У знач. прикм.

Нові миючі засоби, виготовлені на синтетичній основі, порівняно з жировими милами мають багато переваг (Наука.., 8, 1958, 11).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. миючий — ми́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. миючий — -а, -е. 1》 Призначений для очищення чого-небудь від забруднення в процесі миття, прання. Миючі засоби. 2》 Що приводить до очищення чого-небудь від забруднення. Миюча дія мильних розчинів.  Великий тлумачний словник сучасної мови