млинкувати
МЛИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. перед. Очищати зерно після обмолоту віялкою.
2. перед. Подавати куди-небудь насосом (повітря).
— Ще ніколи в яму не лазив! Все лиш.. глину тягай або вітер у яму млинкуй! (Фр., І, 1955, 112).
3. неперех., перен. Крутити чим-небудь.
Кинув картки у поштову скриньку і помалу, млинкуючи палицею, проходжувався (Мак., Вибр., 1954, 261).
Словник української мови (СУМ-11)