многострадний
МНОГОСТРА́ДНИЙ, а, е, уроч., рідко. Те саме, що многостражда́льний.
У блакитному просторі Заходили колом зорі, Ясним світлом все влили Та про землю многострадну, Цю мандрівницю безрадну, Тихо мовоньку вели (Граб., І, 1959, 266);
Тінь многострадна Франкова Вольну країну вітає (Рильський, II, 1960, 139).
Словник української мови (СУМ-11)