мовотворець

МОВОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Той, хто творить нові слова і вирази.

Він [М. Рильський] змагається з великими майстрами і.. стоїть в ряду з найвизначнішими мовотворцями (Перв., З щоденника.., 1956, 19).

Значення в інших словниках

1. мовотворець — мовотво́рець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мовотворець — -рця, ч. Той, хто творить нові слова і вирази.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мовотворець — МОВОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Той, хто творить нові слова і вислови. Він [М. Рильський] змагається з великими майстрами і .. стоїть в ряду з найвизначнішими мовотворцями (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах