мовчуня

МОВЧУ́НЯ, і, ж., рідко. Те саме, що мовчу́нка.

Більше інших говорила на правлінні Горпина Гопченко, яку досі вважали мовчунею (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960. 156).

Значення в інших словниках

1. мовчуня — мовчу́ня іменник жіночого роду, істота мовчунка рідко  Орфографічний словник української мови
2. мовчуня — див. мовчазний  Словник синонімів Вусика
3. мовчуня — МОВЧУ́НЯ, і, ж., рідко. Те саме, що мовчу́нка. Більше інших говорила на правлінні Горпина Гопченко, яку досі вважали мовчунею (В. Земляк).  Словник української мови у 20 томах