модернізм
МОДЕРНІ́ЗМ, у, ч.
1. Занепадницька течія у буржуазному мистецтві й літературі.
Значна частина аргентінських композиторів підпала під згубний вплив європейського атонального модернізму (Дмит , Там, де сяє. , 1957, 130);
Для соціалістичного реалізму неприйнятна умовність, яка панує в мистецтві буржуазного модернізму (Про багатство л-ри, 1959, 18)
2 Один із найреакційніших напрямів у сучасній релігійно-ідеалістичній філософії, який проповідує оновлення католицьких догм у дусі нових вигадок буржуазної філософії імперіалізму (т зв інтуїтивізму, волюнтаризму)
Словник української мови (СУМ-11)