Словник української мови в 11 томах

мозаїчний

МОЗАЇ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до моза́їка 1, 4.

У вівтарі тьмяно виблискували на золотому тлі якісь-то старовинні мозаїчні лики роботи грецьких майстрів (Тулуб, І, 1957, 125);

Інкубаційний період вірусу в рослині при мозаїчних захворюваннях різний (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 53).

2. перен. Який складається з строкатої суміші різнорідних елементів.

Широко відомі дігтярські плахти — мозаїчні, насичені яскравими барвами і різні за настроєм (від задиристо-молодих до статечно-літніх) (Нар. тв. та етн., З, 1964, 104).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мозаїчний — мозаї́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. мозаїчний — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
  3. мозаїчний — -а, -е. 1》 Прикм. до мозаїка 1), 4). 2》 перен. Який складається зі строкатої суміші різнорідних елементів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мозаїчний — Візерунковий, строкатий  Словник чужослів Павло Штепа
  5. мозаїчний — МОЗАЇ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до моза́їка 1, 4. У вівтарі тьмяно виблискували на золотому тлі якісь-то старовинні мозаїчні лики роботи грецьких майстрів (З. Тулуб); Інкубаційний період вірусу в рослині при мозаїчних захворюваннях різний (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  6. мозаїчний — 1. Виконаний мозаїкою, напр. м-а підлога. 2. Строкатий, той, що складається з різнорідних частин.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. мозаїчний — Мозаї́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)