мозаїчний
МОЗАЇ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до моза́їка 1, 4.
У вівтарі тьмяно виблискували на золотому тлі якісь-то старовинні мозаїчні лики роботи грецьких майстрів (Тулуб, І, 1957, 125);
Інкубаційний період вірусу в рослині при мозаїчних захворюваннях різний (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 53).
2. перен. Який складається з строкатої суміші різнорідних елементів.
Широко відомі дігтярські плахти — мозаїчні, насичені яскравими барвами і різні за настроєм (від задиристо-молодих до статечно-літніх) (Нар. тв. та етн., З, 1964, 104).
Словник української мови (СУМ-11)