мозолястий
МОЗОЛЯ́СТИЙ, а, е. Покритий мозолями.
Народна мудрість.. твердить: ".Щастя не в повітрі в’ється, а мозолястими руками кується" (Хлібороб Укр., 8, 1967, 6);
Пропозиції [про конфіскацію заводів і земель] делегати [Народних Зборів] зустріли громом оплесків, посхоплювались із місць і довго аплодували мозолястими долонями (Цюпа, Назустріч.., 1958, 145);
*Образно. Те щастя тихе, мозолясте, босе, — Ох, чом же не судилося мені? (Фр., XIII, 1954, 323).
Словник української мови (СУМ-11)