мой

МОЙ, виг; діал. Уживається при звертанні до людини.

— А ти що тут робиш, мой? — відізвався я до нього [хлопчини] (Фр., IV, 1950, 388);

— Мой, хлопці, ану хто хоче бути єпископом? (Мельн., Поріддя.., 1959, 28).

Значення в інших словниках

1. мой — Мой: — вигук при звертанні до рівних або нижчих [5;10;7;XII ] — неозначена форма звертання: чоловіче, хлопче, жінко тощо [IV] — своєрідне звертання, вигук [I] мой (21, 379) – “гей, ти”.  Словник з творів Івана Франка
2. мой — МОЙ, виг., діал. Уживається при звертанні до людини. – А ти що тут робиш, мой? – відізвався я до нього [хлопчини] (І. Франко); – Мой, хлопці, ану хто хоче бути єпископом? (Ю. Мельничук).  Словник української мови у 20 томах