мокрющий
МОКРЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже мокрий (у 1 знач.).
Уздрівши — якого мокрющого мене ведуть, Надя сплеснула руками: — Лелечко!.. Отакий забрьоханий… (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 33);
— А мокрющий який! — зморщила вона кирпатенького носика, наблизившись до Віктора (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 10).
Словник української мови (СУМ-11)