молодити
МОЛОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., перех. Робити молодшим.
І дотик твій із терня рожі родить, І по серцях мов чар солодкий ходить, І будить, молодить і оп’яняє (Фр., XI, 1952, 234);
Каштанове волосся .. локонами спадало на плечі, і це її [жінку] молодило (Панч, В дорозі, 1959, 207).
Словник української мови (СУМ-11)