молодісінький
МОЛОДІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім молодий.
[Христина:] Один був [панич] молодісінький, а що за ніжне, що за миле було хлоп’я (Вас., III, 1960, 441);
Поміж хмар пливе молодичок — Молодісінький (Бичко, Простота, 1963, 46).
Словник української мови (СУМ-11)