молочай

МОЛОЧА́Й, ю́, ч. (Euphorbia L.). Трав’яниста або кущова рослина родини молочаєвих з отруйним молочним соком.

По їх [каміння] голих випнутих боках.. слався м’ясистим листом отруйний молочай (Коцюб., І, 1955, 399);

Пара конячин ледве тягла наш віз, що аж сичав по піщаній дорозі, порослій по боках жовтявим молочаєм та дерезою (Досв., Вибр., 1959, 39).

Значення в інших словниках

1. молочай — молоча́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. молочай — -ю, ч. Трав'яниста або кущова рослина родини молочаєвих з отруйним молочним соком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. молочай — МОЛОЧА́Й, ю́, ч. Трав'яниста або кущова рослина родини молочаєвих з отруйним молочним соком. По їх [каміння] голих випнутих боках .. слався м'ясистим листом отруйний молочай (М.  Словник української мови у 20 томах
4. молочай — Рід дерев'янистих рослин, ростуть у теплому кліматі, формою подібні на кактуси, в помірному кліматі — трав'янисті; бл. 900 видів; в Україні — 41; листки м'які, квітки зібрані в суцвіття типу розвилка; виділяють отруйний молочний сік; деякі види декоративні, кімнатні.  Універсальний словник-енциклопедія
5. молочай — Молоча́й, -чаю́, -чає́ві, на -чаї́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. молочай — Молочай, -чаю́ и молочій, -чію м. раст. a) Euphorbia cyparissias, б) Е. Esula, в) Е. procera, г) Е. villosa, д) — степовий. Е. nicaensis. ЗЮЗО. І. 122. е) Sonchus asper. Шух. І. 22, ж) — свинський, — горо́дній. Sonchus oleraceus. Шух. І. 22. Вх. Пч. І.  Словник української мови Грінченка