моногібрид
МОНОГІБРИ́Д, а, ч., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які різко відрізняються певною ознакою.
Словник української мови (СУМ-11)МОНОГІБРИ́Д, а, ч., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які різко відрізняються певною ознакою.
Словник української мови (СУМ-11)