монотипний

МОНОТИ́ПНИЙ, а, е, друк. Прикм. до моноти́п.

Монотипний шрифт;

// Зробл. на монотипі.

Монотипний набір.

Значення в інших словниках

1. монотипний — моноти́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. монотипний — -а, -е, друк. Прикм. до монотип. Монотипний шрифт. || Зробл. на монотипі. Монотипний набір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монотипний — МОНОТИ́ПНИЙ, а, е, полігр. Прикм. до моноти́п. Монотипний шрифт; // Зробл. на монотипі. Монотипний набір.  Словник української мови у 20 томах
4. монотипний — Моноти́пний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)