монотонно
МОНОТО́ННО. Присл. до моното́нний.
Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно (Коб., III, 1956, 397);
Монотонно цокав на стіні годинник, підкреслюючи тишу (Зар., Світло, 1961, 26).
Словник української мови (СУМ-11)МОНОТО́ННО. Присл. до моното́нний.
Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно (Коб., III, 1956, 397);
Монотонно цокав на стіні годинник, підкреслюючи тишу (Зар., Світло, 1961, 26).
Словник української мови (СУМ-11)