мореходець

МОРЕХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч., заст. Мореплавець.

Одважний мореходець Черкаторе і смиренний брат Верідікус провадять мирну розмову (Л. Укр., III, 1952, 742).

Значення в інших словниках

1. мореходець — морехо́дець іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. мореходець — -хідця, ч., заст. Мореплавець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мореходець — Мореплавець, морець  Словник чужослів Павло Штепа
4. мореходець — МОРЕХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч., заст. Мореплавець. Одважний мореходець Черкаторе і смиренний брат Верідікус провадять мирну розмову (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах