мостовик

МОСТОВИ́К, а, ч. Те саме, що мостобудівни́к.

Саперам і мостовикам після війни було багато роботи (Хор., Ковила, 1960, 27).

Значення в інших словниках

1. мостовик — мостови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мостовик — -а, ч. Те саме, що мостобудівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мостовик — МОСТОВИ́К, а́, ч. Те саме, що мостобудівни́к. Саперам і мостовикам після війни було багато роботи (А. Хорунжий).  Словник української мови у 20 томах
4. мостовик — МОСТОБУДІВНИ́К, МОСТОВИ́К. Справжніми звитяжцями-богатирями були сьогодні для неї оті озброєні толовими шашками бійці та дніпровські мостобудівники (О. Гончар); Війна зробила з нього мостовика. Він захопився цією новою галуззю своєї роботи і став створювати проекти мостів (Н. Рибак).  Словник синонімів української мови